Настільні Ігри

Суворого визначення настільної гри немає. Зазвичай до цієї категорії відносять ігри, які перебувають у маніпуляціях із відносно невеликим набором предметів, які можна повністю розмістити на столі (або на чомусь, що може замінити стіл) та/або в руках граючих. Такі ігри можуть вестись у невеликому закритому приміщенні, у поїзді або іншому транспортному засобі, і, взагалі, у будь-якому місці, де є стіл або може замінити його предмет. Вони не вимагають спеціальних споруд, будівель, великогабаритного обладнання. Гравці в таких іграх, як правило, можуть залишатися на одному місці, їм не потрібно активно переміщатися. Найчастіше настільні ігри розраховані кілька людей, хоча є й винятки, наприклад пасьянси чи пазли.

Історія

Сенет — найстаріша з найвідоміших настільних ігор.

Класифікація
Можливі різноманітні способи класифікації настільних ігор.

За кількістю гравців можна виділити ігри:

• Для одного гравця. Наприклад, карткові пасьянси, пасьянс маджонг, збирання пазлів.
• Для фіксованого числа гравців. Існує велика кількість різних логічних та азартних ігор, в які грають два гравці, один проти одного. Наприклад, шахи, шашки, го, нарди. Ряд ігор вимагає строго певної кількості гравців, більшої за дві. Наприклад, багато карткових ігор грають тільки вчотирьох.
• Для будь-якої кількості гравців. Це ряд карткових та більшість імітаційних ігор. Тут кількість гравців може коливатися від двох до деякої верхньої межі. Зазвичай для кожної такої гри є певний оптимум кількості гравців: при більшій чи меншій кількості гра стає менш цікавою.

За динамікою:

• Покрокові. Гравці роблять ходи у певній послідовності, заданій правилами. Гравець може скільки завгодно обмірковувати черговий хід (в офіційних змаганнях може практикуватись контроль часу). Результат залежить від правильності ходу, а не від швидкості та швидкості реакції. Приклад - Цивілізація Сіда Мейєра: Настільна гра
• Динамічні. Ходи робляться за бажанням гравців. Вони гравець може не встигнути зробити хід, поспішити з ходом. Результат гри залежить від правильності дій, а й від реакції, швидкості дій і правильного вибору оптимального моменту. Приклад – лото.
• Поділ на динамічні та покрокові ігри не є абсолютно, є ігри з елементами того й іншого підходу. Наприклад, шведські шахи — в них гра в кожній парі ведеться за покроковою схемою, але залежність між партіями, що одночасно граються в парах, додає в гру динамічну компоненту.

За характером гри:

• Інтелектуальні (логічні, стратегічні) ігри. Ігри, де успіх гравця визначається його здатністю правильно проаналізувати ігрову ситуацію та зробити правильний хід. Інтелектуальні ігри можна ще поділити на 2 види:
• Початкові умови гри завжди однакові (класичні шахи).
• Початкові умови гри залежать від гравця (Бойові шахи, Стратего).
• Азартні. Ігри, у яких результат впливає випадковий чинник. Роль випадковості може бути повністю визначальною (приклад - гра в кістки), але може бути обмежена (преферанс, нарди). У разі випадковий чинник доповнює логічну складову гри, й у діях гравців з'являються два нових (проти неазартними логічними іграми) елемента — зуміти максимально ефективно використовувати сприятливий випадок і наскільки можна заздалегідь підготуватися до невдачі і пом'якшити її наслідки. Можна відзначити, що саме таке визначення азартних ігор не є загальноприйнятим: іноді до азартних відносять лише ігри, в яких фактор випадковості грає визначальну роль, а ті ігри, в яких, за наявності фактора випадковості, виграш значною мірою визначається вмінням гравця, визначають як підклас інтелектуальних ігор
• Ігри на фізичні можливості. На результат впливає реакція, швидкість рухів, координація. Приклад – бірюльки або Мікадо.

За змістом:

• Анотація. Ігри, які прямо не пов'язані з реальним життям. Іноді можливо провести якісь аналогії між грою та реальними життєвими ситуаціями, але прямою моделлю реальності гра не є. Так, ті ж шахи вихідно були моделлю військової битви, але до теперішнього часу аналогія шахової партії та битви суто умовна. Го можна трактувати як модель змагання з освоєння території чи ринку, але й це лише надумана аналогія, прямої відповідності між ходами на дошці та певними діями в реальному світі немає. Усі карткові ігри є абстрактними.
• Імітаційні. Гра більш менш достовірно моделює певний реальний процес, ситуацію, подія. До цієї категорії можна зарахувати всі «економічні» настільні ігри. Сюди можна віднести ігри, у яких імітуються реальні події у вигаданому світі, наприклад, Warhammer 40000